Виховна робота

Тема:   Хай добрим ваше серце буде.

 Мета: поглибити знання учнів про добро, сприяти розвитку мотивації до добрих та гуманних вчинків;

 розвивати уявлення про те, що добра і чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про тих, хто потребує допомоги; виховувати бажання творити добро.

 Обладнання: оповідання В.Сухомлинського; плакати "Прислів’я", фарби.

                                          Хід   заняття:

 Вчитель: Діти, сьогодні ми з вами будемо спілкуватися на тему, яку я пропоную вам самим визначити, прослухавши вірш

 Врятує світ краса

 Завжди так говорили.

 Тепер врятують світ лиш доброта,

 Бо однієї вже краси занадто мало,

 Бо стільки всюди зла – людина вже не та…

 Тож, люди на землі!

 Спішіть добро творити, щоб нам не згинути у морі зла,

 щоб кожен міг серед краси прожити

 у царстві справедливості й добра.

 Отже, діти, чи зрозуміли ви про що ми будемо вести розмову?

 Відповіді дітей: - Про доброту

 - Про добрі справи

 - Про те, що людина повинна творити добро.

 Вчитель: Вірно! Тема нашої години спілкування – "Хай добрим ваше серце буде"

 Діти прочитайте уважно слова записані на дошці: милосердя, біль, повага, тривога, ніжність, війна, хвороба, злагода, байдужість, справедливість, жорстокість, ласка, співчуття.

 Знайдіть серед них ті, які асоціюються з добром.

 А тепер поміркуйте і спробуйте відповісти на запитання, що ж таке добро?

 Відповіді дітей:

 - Добро - це радість.

 - Добро – це добрі вчинки.

 - Добро – це допомога другу.

 - Добро – це коли ти поряд з тим, хто потребує твоєї допомоги.

 - Добро – це посмішка мами.

 - Добро – це коли ти умієш прощати.

 - Добро – це, коли ти допомагаєш тому, кому погано.

 - Добро – це, коли ти рятуєш викинутих цуценят та кошенят.

 - Добро – це , коли від твоїх вчинків всім хто поряд приємно і радісно.

 Вчитель: Отже, у кожного із вас є своє розуміння добра і доброти. Але всі ці висловлювання, думки об’єднує одна думка: людина прийшла в цей світ творити добро для тих, хто її оточує. А тепер, діти, давайте пофантазуємо. Як би добро можна було зобразити у кольорі, яким фарбам ви віддали б перевагу?

 Відповідь дітей :

 - жовтий

 - рожевий

 - золотий

 - салатовий

 - можна змішати найсвітліші кольори.

 Вчитель: Ви вибрали найяскравіші, найсвітліші кольори. І це вірно, тому що добро це яскраві і світлі ваші вчинки. Відтак, продовжуємо фантазувати з кольорами. Візьміть пензлики і намалюйте добро так, як ви собі його уявляєте.

 (діти малюють)

 Роботу закінчено. Ваші малюнки нам ще знадобляться, а ми продовжуємо розмову. Із давніх-давен відомо, що бути добрим корисно. Добрі люди довше живуть і добре себе почувають. У народі кажуть: "З добрим добре". А чи знаєте ви народні висловлювання про добро?

 Діти:

 - Світ не без добрих людей.

 - Роби людям добро і воно до тебе повернеться.

 - Життя дається людині на добрі справи.

 - Людина красива не словами, а добрими ділами.

 - Хто людям добра бажає , той і сам має.

 - Перемога завжди за добром.

 - Все добре переймай, а злого – уникай .

 - За добро добром платять.

 Вчитель: Діти! Як ви розумієте прислів’я "За добро добром платять" .

 Відповіді дітей: - Я думаю , що коли тобі роблять добро, то потрібно бути вдячним.

 - Мені здається, що на добрі справи теж треба відповідати добрими ділами.

 - Я вважаю, що коли до тебе з добром, то і ти повинен бути добрим.

 Вчитель: Послухайте, діти, оповідання В.О. Сухомлинського "Наїлися, встали і пішли" і подумайте чи можна сказати, що герої цього оповідання на добро відповіли добром.

 У старенької бабусі біля хати росте велика яблуня. Рясно вона вродила цього року. Аж гілля гнеться.

 Прийшла осінь. Достигли яблука. Ідуть зі школи три веселі хлопці – Петро, Микола та Іван. Бачать, на дереві яблука висять – пахучі червонобокі. Петро й каже:

 - Давайте попросимо у бабусі яблук.

 Попросили. Бабуся й запрошує:

 - Ідіть, діти, нарвіть собі яблук, їжте.

 Нарвали хлопці повне відро яблук. Сіли, їдять. А недогризки біля хати кидають.

 Наїлися, встали й пішли собі додому. І подякувати забули, а про недогризки вже й казати нічого: лежать.

 Устала старенька, зітхнула та й пішла недогризки збирати. Позбирала й козі віддала.

 - О –о, невдячність за добро – то потворно.

 Вчитель:

 - Чи згодні ви з поведінкою хлопців?

 - Яку пораду ви дали б Петру, Миколі та Івану.

 Відповіді дітей:

 Володя С. – Хлопці були невдячні. Замість того, щоб подякувати, вони насмітили. Я б радив їм подякувати бабусі і прибрати сміття.

 Юля К. – Моя порада хлопцям – подякувати за яблука, за гостинність і спитати чи потрібна бабусі їхня допомога, адже вона старенька і їй важко.

 Юля П. – Я б порадила хлопцям, щоб вони допомогли бабусі обірвати всі яблука і поскладати в ящики, тому що за добро потрібно платити добром.

 Вчитель: Діти, ви дали слушні поради героям оповідання. І я думаю, що якщо б хлопці прислухались до них, то всі б залишилися задоволені.

 А тепер діти згадайте про свої вчинки, які залишили добрий слід.

 Іван Ф.: Я згадав випадок, коли захворів мій дідусь. Я весь день був з ним - давав йому ліки, приготував бутерброд і чай. Дідусь сказав потім, що я допоміг йому одужати.

 Володя С.: У мене є бабуся. Їй 91 рік. Вона вже погано бачить і я з нею ходжу на прогулянку. Бабуся дякує мені за це.

 Юля К.: Нам у школі розповіли про те, що двох хлопців збила машина і їм потрібна допомога. Я прийшла додому і розказала батькам про це. Моя сім’я виділила кошти на їх лікування.

 Оля П.: Зі мною був такий випадок. Я йшла зі школи і побачила, що собаки накинулись на кошеня. Воно було злякане. Я відігнала собак і забрала кошеня. Воно тепер живе у нас і вже підросло.

 Данило В.: У нас в класі проходила акція "Знайди хазяїна покинутому песику". Я попросив маму і бабусю взяти його. Вони мені дозволили. Тепер він живе у нас, звати його Атас.

 Діана М. Ми з подругою ішли зі школи додому і побачили, що дві старші дівчинки зняли шапку з першокласниці ображають її. Ми забрали шапку і захистили дівчинку. Нам погрожували, але ми не злякались тому, що були праві.

 Владик С.: Я їхав в автобусі на заняття гуртка. В автобус зайшов інвалід, у нього не було ноги. Я йому поступився місцем. Він сів і подякував мені.

 Маргарита К.: Мені в класі розповіли, що біля старого будинку живуть 9 покинутих цуценят. Я пішла і взяла двох. Одного віддала бабусі, а другого сусідці.

 Надійка П. Я теж з Ритою ходила до тих цуценят і умовила тата взяти одного до дому.

 Назар Б. : У мене є двоє маленьких братиків. Одному 2 роки, другому півроку. Коли вони захворіли, мама мене попросила піти в аптеку. Я пішов і купив потрібні ліки.

 Вчитель: Діти, чи приємно вам розповідати про свої добрі вчинки

 Отже, коли робиш добро, то і сам отримуєш задоволення, коли радість даруєш іншому, радієш і сам.

 А тепер, дітки, візміть свої малюнки і прикріпіть їх на дошці. Подивіться які яскраві ваші малюнки! Мені здається, що в класі стало світліше, затишніше тому, що ваші роботи випромінюють доброту. А ви це відчуваєте?

 (Висловлювання дітей:

 - в класі стало красивіше

 - здається, що загорілися яскраві вогники.)

 А зараз ми станемо в коло, візьмемося за ручки і посміхнемося один одному.

 Кажуть добрим бути просто і непросто. На мою думку зовсім неважко сказати один одному приємні слова.

 Мені до рук потрапила ласкавинка. Вона мене зігріває, покращує мій настрій. Я хочу поділитися нею з вами. Я передам її тому, хто стоїть зі мною поряд разом з ласкавими, приємними словами. Ласкавинка буде переходити з рук в руки зігріваючи ваші сеця.

 (діти передають умовну "ласкавинку" з рук в руки дивлячись один одному в очі, висловлюючи компліменти)

 Юлечко, ти розумниця.

 Дмитре, ти охайний хлопчик.

 Назаре, ти хороший друг.

 Даринко, в тебе красива коса.

 Діано, ти красуня.

 Владику, ти добрий і надійний.

 Іванку, ти хороший футболіст тощо.

 Вчитель: Чи приємно вам чути ласкаві слова?

 Отже, даруйте частіше один одному, своїм близьким і рідним такі ласкавинки, це зовсім не важко.

 Прошу зайняти свої місця. Що ж нам залишилось підвести підсумок години нашого спілкування. Допоможе нам це зробити вправа "Закінчи речення"

 Прошу подумати і закінчити речення: "Хай добрим ваше серце буде для того щоб…"

 Відповіді дітей:

 - щоб світ став кращим.

 - щоб перемагало добро.

 - щоб всі були щасливими.

 - щоб допомогти тим, кому це потрібно.

 - щоб допомогти природі.

 - щоб допомогти інвалідам.

 Вчитель: Дякую вам,діти, за ваші щирі слова. Я вірю в те, що ви будете зростати добрими, милосердними і справедливими.

 А закінчити нашу бесіду мені хочеться так як і починали - віршем

 Любі дітки! Відкривайте

 Серце для добра.

 Всім, хто поруч, подаруйте

 Крихітку тепла ,

 Сильні будьте! Не лякайтесь

 Боротьби зі злом.

 Пам’ятайте: перемога

 Завжди за добром.

Тема:  Я люблю свою країну

Мета: Створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей; формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу, сформувати уявлення учнів про школу як країну знань, розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народну символіку та державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, її просторів, розвивати почуття патріотизму, заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї школи і громадянином своєї держави.

Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, презентація «Україна – моя Батьківщина», віночок із різнокольорових паперових  квітів, хмаринки, сонечко, зірочки, сердечка, промінчики.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-подорож з елементами STEM

Девіз уроку: «Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «я», а разом – Україна».

Хід уроку

І. Привітання

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

 Любі, мої милі діти.

Ви сьогодні вже учні у нас.

Будемо вчитись, дружити, радіти

Й називатися 1 клас.

Я сьогодні всіх щиро вітаю

В нашій школі, у дружній сім’ї.

І міцного здоров’я бажаю,

Й щастя-радості, любі мої.

Руку мамину ви відпустили

І пішли всі за мною в клас.

Мами з татами теж зрозуміли,

Що тепер ви великі у нас.

 ІІ. Галявина знайомств

Вчитель

Дорогі діти! Сьогодні ви стали учнями, розпочалося ваше шкільне життя. Я вітаю вас із першим навчальним днем, із першим шкільним святом, із першим уроком. Сьогодні ви із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворилися на учнів, школярів. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі! А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

Сьогоднішній урок у нас незвичайний. Сьогодні у нас урок-подорож. Хто мені скаже, що ж таке подорож?

Сьогодні ми разом із вами та вашими батьками вирушимо у Країну Знань, де на нас чекає багато цікавих пригод.

Але мандрувати ми будемо на ракеті, яку ми зараз з вами побудуємо за допомогою конструктора LEGO. (Вчитель викликає до себе трьох учнів і будує з ними ракету).

Вчитель. Ракету ми побудували, тож для відправлення в подорож зберемося всі на зупинці «Галявина знайомств».

Подивіться навколо, як багато учнів у класі. Можливо, ви ще не всі один одного знаєте, не з усіма знайомі. Звичайно, у кожного своє ім'я, і відразу буває важко запам'ятати, кого як звуть. Але ж складно розмовляти з людиною, якщо не знаєш його імені. А ми разом вчитимемося, і тому потрібно знати всіх учнів свого класу.

- Давайте знайомитися. Я ваша вчителька. Мене звати Оксана Леонідівна. А тепер  дізнаємося, як звати кожного з вас. Коли я скажу: "Три-чотири"! - кожен по команді вигукне своє ім'я. Ну-мо, спробуємо! (Діти вигукують своє ім'я)

- Ой-ой-ой!. Начебто голосно кричали, а я жодного імені не розчула! А ви всі імена розчули?

- Давайте спробуємо по-іншому.

Подивіться на дошку. Бачите лісову галявину, але на ній немає квітів. Давайте виростимо на нашій дошці велику квіткову галявину. У вас в кожного на парті лежить квітка, на якій написане ваше ім’я. Зробимо  так: я викликатиму до дошки декілька учнів, ви вийдете сюди і прикріпите квіти на галявину. Вам потрібно слухати уважно: чи не вас я назву. Я прошу вийти до дошки усіх, кого звуть… . (і так далі, потрібно 21 магнітик).

ІІІ. Народження нової родини.

(Учитель дістає табличку з написом "НАШ КЛАС").

- Діти, подивіться, як багато кольорів у нас вийшло і всі квіти різні, але яку красиву і єдину галявину вони створили. Подивіться один на одного, посміхніться. Ми теж всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Ця галявина буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні вона буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народився наш клас (учитель поміщає табличку над кольорами). Ось він який - наш клас!

Вчитель. Отже, народилася, ожила галявина нашої сім’ї, нашого класу і ми прописали правила життя нашої родини. А в якій казковій країні знаходиться наша класна родина? В Країні знань. Відтепер ми разом мандруватимемо Країною знань, збираючи все, що вона нам подарує. А дарує вона, діти, те, без чого ми не можемо жити, працювати в сучасному світі, - знання. Ця країна водночас і загадкова, і пісенна, і математична. Дорогою на нас можуть чатувати небезпеки, труднощі, тому ми повинні завжди допомагати один одному, адже недаремно говорять: «Якщо поруч біля тебе справжній друг, дорога стає набагато легшою».

Зараз ми з вами і відправимося на своїй ракеті у цю цікаву країну.

ІV. Ігровий момент

І першою зупинкою на цьому маршруті є зупинка «Справжній школяр». Сьогодні всі вітають наших першокласників. А чи готові наші малюки стати школярами? А хто знає, що школяр складає портфелі? Зараз перевіримо

v    Букви всі від А до Я живуть на сторінках…Букваря.

v    Для письма, сказати прошу, що потрібно взяти?...Зошит!

v    Малювать в альбомі всім допоможуть…олівці!

v    Ручки й олівці, щоб знали, ми складемо… у пеналі.

v    В сумці зошит і буквар. Хто до школи йде?...школяр!

V. Складання «Правил життя в класній родині»

Вчитель. Країна Знань, по якій ми сьогодні мандруємо, має свої закони, i ви їх повиннi знати і дотримуватись, щоб у школі під час уроків було тихо, щоб кожен мав своє місце за партою, щоб легше було вчителям вас учити, а вам — учитися. А кожна класна родина в цій країні має свої правила життя.

Тож, давайте зараз разом складемо «Правила життя в нашій родині».

v Щоб наша родина була доброю, потрібно (не сваритися, не битися)

v Щоб вона була розумною, потрібно (гарно вчитися, багато читати)

v Щоб вона була щедрою (ділитися, допомагати один одному)

v Щоб вона була веселою (посміхатися, радіти за всіх)

Отже, будемо гарно вчитися, дружно жити, посміхатися. Скажемо такі слова:

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я,

Будемо усі дружити,

В мирі і злагоді жити!

VІ. Фізкультхвилинка  https://youtu.be/_Jof_q0TL3s

VІІ. Вивчення нового матеріалу

Шановні першокласники! Ми створили разом нашу шкільну сім’ю, розробили правила життя в класній родині і зараз розпочинаємо життя нашої родини. Девізом сьогоднішнього уроку я взяла вислів: «Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «я», а разом – Україна».

Тема першого уроку звучить так: «Я люблю свою країну». Вона є такою ж урочистою, як і цей день.

Є край, де найкращі у світі пісні

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось мені,

Де дім мій — моя Україна.

·                    Діти, громадянами якої держави ми є?

Діти: Ми – громадяни України!

Тож, наступна зупинка нашої подорожі ««Ми – діти України»

1.                Добрий день, матусю Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я твоя дитина,

Крапелька великого Дніпра.

Не дивись, що я така маленька,

2.                Час мине – я швидко підросту

І усю любов свого серденька

Я тобі в дарунок принесу.

3.                Є у всіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

4.                Українцем я зовуся!

І цим іменем горджуся,

Бо козацький в мене рід,

Здавна славний на весь світ.

5.                Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

Вчитель. Щасливі ви, що народилися і живете на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. Тут ви зробили свої перші кроки, відкрили навколишній світ. Тут вам уперше заспівала матуся колискову, розповіла казку бабуся, зробив іграшку дідусь. Тут вас навчив чесно жити тато. Тут ви навчилися усміхатися один одному. Тут ми вслухаємося у гомін сивої давнини. Тож, давайте зробимо зупинку в наступному пункті нашої карти «Національні символи України»

Символіка – своєрідна візитна картка країна, вона ніби  представляє її, підтверджує своє існування. З глибини віків  дійшла  до нас ось така легенда.

Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Вони стали державними символами України.

·                    Герб, Прапор і Гімн – три основні національні символи України.

У тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов.

·                    Розгляньте зображення Прапора України. Якої він форми? Які кольори ви бачите на українському прапорі?

·                    Пригадайте, що означають ці кольори?

o        Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу.

o        Блакитний, синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще – це колір миру.

·                    Що таке Гімн?

o      Гімн – це найголовніша пісня держави. З гімну починають урочисті збори, свята, надзвичайні масові події, гімном їх і закінчують. Це хвалебна пісня своїй Батьківщині в якій народ висловлює побажання бути вільним, щасливим, жити в достатку.

Практичне завдання.

- А зараз я пропоную вам попрацювати парами. У вас є конвертики із пазлами, склавши які ви отримаєте карту України.

(Складання пазлу «Україна» . Учні працюють в парах. Кожна пара має на парті набір пазлів, з яких складається карта України.)

Фізкульхвилинка.

Ми – метелики чудові.

(діти нахиляють голову вліво-вправо)

Є в нас крильця кольорові,

(Розводять руки в сторони)

Ними ми махаємо

(Виконують махи руками)

Над квітами літаємо.

(Кружляють навколо себе)

—Метелики разом з вами кружляли і сіли у вас на партах. (Вчитель розкладає розмальовки метеликів на парти)

Відеоролик «Україна».

Вчитель. А зараз ми побуваємо ще на одній зупинці «Відеозал»

Перегляд відеоролика

Зупинка «Галявина дружби»

- Наша мандрівка завершується. Ми знову повернулися до нашої класної галявини. Буде чудово, якщо навколо яскравих квітів з’являться ваші метелики. Тому зараз попрацюємо знову в парах. Візьміть олівці і розфарбуйте метеликів кольорами, які вам найбільше подобаються.

(Діти розфарбовують метеликів)

- А наших батьків ми попросимо написати нам побажання на, які прилетять на кожну нашу квіточку і будуть оберігати її завжди.

- Молодці. Гарно розквітла галявина. А все тому, що ви працювали старанно і дружно.

 (Батьки пишуть побажання, прикріплюють їх на квіти)

- Запам’ятайте важливе правило:

У нас немає «ти»,

У нас немає «я».

Ми – єдиний клас,

Ми – одна сім’я!

VІІІ. Підсумок уроку.

·                    Про що ми говорили на уроці?

·                    Що найбільше запам’яталось?

Наша подорож добігає кінця. Ви піднялися на одну сходинку Країни знань. А попереду ще таких кроків буде багато. Нехай цей шлях буде для Вас радісним і цікавим.

Нехай щастить вам, малюки!

 Ростіть розумні та сміливі.

 Життя шкільного сторінки!

 Хай будуть сонячні й щасливі!

На згадку про нашу мандрівку вам будуть ось ці паперові сердечка. Любіть свою державу, оберігайте її. Вона у нас, як матінка, єдина.